Zdaňovanie príjmov štátnych občanov Ukrajiny so statusom dočasného útočiska

ДОКУМЕНТ: Біженці з України

Praktické informácie k problematike zdaňovania príjmov štátnych občanov Ukrajiny a ich rodinných príslušníkov (odídencov), ktorým bolo na území Slovenskej republiky poskytnuté dočasné útočisko

Finančná správa v rámci proklientskeho prístupu pripravila základné otázky a odpovede vzťahujúce sa na zdaňovanie zdaniteľných príjmov odídenca z Ukrajiny na území Slovenskej republiky, plynúcich z činnosti odídenca vykonávanej na tomto území, v období odo dňa poskytnutia jeho dočasného útočiska na území Slovenskej republiky do dňa jeho zániku na tomto území (ďalej len „predmetné obdobie“).

Slovenská republika je v daňových vzťahoch s Ukrajinou viazaná Zmluvou medzi vládou Slovenskej republiky a vládou Ukrajiny o zamedzení dvojakého zdanenia a zabránení daňovému úniku v odbore daní z príjmov a z majetku, ktorá je uverejnená v Zbierke zákonov pod č. 173/1997 (ďalej len „zmluva“), pri riešení predmetnej problematiky je preto potrebné postupovať v súlade s príslušnými ustanoveniami tejto zmluvy.

Odídencom na účely tohto informačného materiálu je štátny občan Ukrajiny alebo jeho rodinný príslušník, ktorému bolo poskytnuté dočasné útočisko na území Slovenskej republiky, a to počas obdobia poskytnutia tohto dočasného útočiska.

V informačnom materiáli vychádza finančná správa z predpokladu, že odídenec podľa daňových právnych predpisov Ukrajiny je v predmetnom období považovaný za rezidenta Ukrajiny, pričom pobyt a obydlie (ubytovanie) tohto odídenca na území Slovenskej republiky v tomto období nemá dostatočný stupeň stálosti a kontinuity (pobyt je dočasný a vznikol na základe mimoriadnej situácie). Na základe toho finančná správa predpokladá, že poskytnutím dočasného útočiska a tolerovaným (dočasným) pobytom odídenca na území Slovenskej republiky v predmetnom období nedošlo k zmene jeho osobnej daňovej príslušnosti (rezidencie) na účely medzinárodnej zmluvy, a tiež zákona o dani z príjmov, a že odídenec je na území Slovenskej republiky daňovníkom s obmedzenou daňovou povinnosťou a rezidentom Ukrajiny.

Практична інформація з питань оподаткування доходів громадян України та членів їх сімей (іноземців), яким надано тимчасовий притулок на території Словацької Республіки

У рамках проклієнтського підходу Фінансове управління підготувало основні запитання та відповіді щодо оподаткування оподатковуваного доходу емігранта з України на території Словацької Республіки, що є наслідком діяльності емігранта, що здійснюється в цій території, в період з дати його тимчасового притулку на території Словацької Республіки до дня його зникнення на цій території (надалі іменований «суб’єктний період»).

У податкових відносинах з Україною Словацьку Республіку пов’язує Угода між Урядом Словацької Республіки та Урядом України про запобігання подвійному оподаткуванню та попередження податкових ухилень у сфері податків на доходи та майно, яка опублікована у Збірнику законів під №. 173/1997 (надалі іменований як «контракт»), при вирішенні даного питання необхідно діяти відповідно до відповідних положень цього контракту.

Для цілей цього інформаційного матеріалу емігрант – це громадянин України або член його сім’ї, якому надано тимчасовий притулок на території Словацької Республіки на період надання цього тимчасового притулку.

В інформаційному матеріалі фінансовий звіт ґрунтується на припущенні, що відповідно до податкового законодавства України іноземець вважається резидентом України у відповідний період, а перебування та проживання (проживання) цього іноземця на території Словацької Республіки протягом цього періоду не має достатнього ступеня сталості та безперервності (перебування є тимчасовим і виникло на підставі надзвичайної ситуації). Виходячи з цього, фінансова адміністрація припускає, що надання тимчасового притулку та дозволене (тимчасове) перебування експатріанта на території Словацької Республіки у відповідний період не змінило його особистих податкових зобов’язань (резидентства) для цілей Закону міжнародного договору, а також Закону про податок на прибуток, а також те, що емігрант є платником податку з обмеженою податковою відповідальність на території Словацької Республіки та резидентом України.

 

Rezidencia odídenca

Резиденція біженця

Otázka č. 1:

Posúdenie daňovej rezidencie odídenca – rezident Ukrajiny

Som štátnym občanom Ukrajiny a na území SR mi bolo poskytnuté dočasné útočisko. Na území SR som už 9 mesiacov a mienim tu zostať len po nevyhnutnú dobu počas mimoriadnej situácie na Ukrajine. Z uvedeného dôvodu potrebujem vedieť, či u mňa dochádza k zmene daňovej rezidencie.

Odpoveď:

Ako už bolo uvedené, vychádzame z predpokladu, že ako odídenec ste podľa daňových právnych predpisov Ukrajiny v predmetnom období považovaný za rezidenta Ukrajiny, a Váš pobyt a obydlie (ubytovanie) na území SR v tomto období nemá dostatočný stupeň stálosti a kontinuity (pobyt je dočasný a vznikol na základe mimoriadnej situácie). Z uvedeného dôvodu predpokladáme, že poskytnutím dočasného útočiska a tolerovaným (dočasným) pobytom na území Slovenskej republiky v tomto predmetnom období nedošlo k zmene Vašej osobnej daňovej príslušnosti (rezidencie) na účely medzinárodnej zmluvy, a tiež zákona o dani z príjmov, a že ste na území SR daňovníkom s obmedzenou daňovou povinnosťou a rezidentom Ukrajiny.

питання № 1:

Оцінка податкового резидентства експатріанта – резидента України

Я громадянин України і отримав тимчасовий притулок на території Словацької Республіки. Я перебуваю в Словаччині 9 місяців і маю намір залишатися тут лише на необхідний час під час надзвичайної ситуації в Україні. З цієї причини мені потрібно знати, чи змінюється мій податковий резидент.

Відповідь:

Як уже зазначалося, ми виходимо з припущення, що Ви, як іноземець, відповідно до податкового законодавства України, вважаєтeься резидентом України у відповідний період, а Ваше перебування та проживання у Словацькій Республіці протягом цього періоду не має достатнього ступеня постійності та безперервності (місце проживання є тимчасовим і створене на підставі надзвичайної ситуації). Із зазначеної причини ми припускаємо, що надання тимчасового притулку та дозволеного (тимчасового) перебування на території Словацької Республіки в цей відповідний період не змінило вашої особистої податкової юрисдикції (резидентства) для цілей міжнародного договору, а також як Закону про податок на прибуток, і що ви є на території Словацької Республіки платником податку з обмеженою податковою відповідальність та резидентом України.

Otázka č. 2:

Zmena daňovej rezidencie odídenca – rezident Ukrajiny

Som štátnym občanom Ukrajiny a na území SR mi bolo poskytnuté dočasné útočisko. Môže nastať situácia, že u mňa dôjde k zmene daňovej rezidencie v tomto období a stanem sa daňovým rezidentom SR?

Odpoveď:

V konkrétnych prípadoch určovania rezidencie daňovníkov je potrebné vychádzať z relevantných faktov a okolností jednotlivých prípadov a postupovať individuálne („prípad od prípadu“). V určitých prípadoch, napr. v prípade náhlej, neočakávanej a definitívnej straty Vášho stáleho bytu na Ukrajine, resp. zmeny strediska Vašich životných záujmov v predmetnom období, môže v predmetnom období dôjsť k zmene Vašej daňovej rezidencie, a stanete sa daňovým rezidentom SR.

питання № 2:

Зміна податкового резидентства іноземця - резидента України

Я громадянин України і отримав тимчасовий притулок на території Словацької Республіки. Чи може виникнути ситуація, коли моє податкове резидентство зміниться протягом цього періоду, і я стану податковим резидентом Словацької Республіки?

Відповідь:

У конкретних випадках визначення резидентства платників податків необхідно виходити з відповідних фактів та обставин окремих випадків та виходити індивідуально («case by case»). У деяких випадках, напр. у разі раптової, неочікуваної та остаточної втрати постійної квартири в Україні, або зміни центру ваших життєвих інтересів у період, про який йде мова, ваше податкове місце проживання може змінитися в цей період, і ви станете податковим резидентом Словацької Республіки.

Otázka č. 3:

Posúdenie daňovej rezidencie odídenca správcom dane

Som odídenec z Ukrajiny s dočasným útočiskom na území SR. Môže správca dane prehodnotiť moju daňovú rezidenciu a dospieť k záveru, že som daňovým rezidentom SR?

Odpoveď:

Ak správca dane má pochybnosti o určení rezidencie odídenca založenom na základe vyššie uvedených predpokladov, resp. o určení rezidencie samotným odídencom, môže byť rezidencia odídenca predmetom preverenia správcom dane.

Zdanenie príjmov odídenca zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre zamestnávateľa, ktorý je rezidentom SR

питання № 3:

Оцінка податковим адміністратором податкового резидентства іноземця

Я емігрант з України з тимчасовим притулком у Словацькій Республіці. Чи може податковий адміністратор повторно оцінити моє податкове місце проживання та дійти висновку, що я є податковим резидентом Словацької Республіки?

Відповідь:

Якщо у податкового адміністратора є сумніви щодо визначення місця проживання резидента на основі вищезазначених припущень, або при визначенні місця проживання самим іноземцем, місце проживання іноземця може підлягати перевірці податковим адміністратором.

Оподаткування доходу іноземця від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця, який є резидентом Словацької Республіки

Otázka č. 4:

Príjmy zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre rezidentného zamestnávateľa

Som zamestnaný v SR u slovenského zamestnávateľa na pracovnú zmluvu (resp. dohodu o vykonaní práce). V ktorej krajine sa bude zdaňovať môj príjem zo závislej činnosti?

Odpoveď:

Váš príjem zo závislej činnosti vykonávanej na území SR môže byť z dôvodu Vašej predpokladanej neobmedzenej (celosvetovej) daňovej povinnosti na území Ukrajiny zdaňovaný na území Ukrajiny, a to podľa daňových právnych predpisov Ukrajiny.

Predmetný príjem vyplácaný zamestnávateľom, ktorý je rezidentom SR, sa však môže zdaniť aj na území SR.

Dvojitému zdaneniu predmetného príjmu sa zamedzí na území Ukrajiny, a to spôsobom uvedeným v zmluve a v daňových právnych predpisoch Ukrajiny.

питання № 4:

Дохід від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця-резидента

Я працевлаштований у Словацькій Республіці у словацького роботодавця за трудовим договором (або договором про виконання робіт). У якій країні мій дохід від залежної діяльності оподатковуватиметься?

Відповідь:

У зв’язку з тим, що ви берете на себе необмежену (всесвітню) податкову відповідальність на території України, ваш дохід від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки, може оподатковуватися на території України відповідно до податкового законодавства України.

Однак дохід, про який йдеться, виплачує роботодавець, який є резидентом Словацької Республіки, також може оподатковуватись на території Словацької Республіки.

Уникнення подвійного оподаткування зазначених доходів на території України здійснюється в порядку, визначеному договором та податковим законодавством України.

 

Otázka č. 5:

Príjmy zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre rezidentného zamestnávateľa – platenie preddavkov na daň

Som zamestnaný v SR u slovenského zamestnávateľa. Akým spôsobom sa má zdaňovať môj príjem zo závislej činnosti na území SR?

Odpoveď:

Rezidentný zamestnávateľ, ktorý je platiteľom dane, uplatňuje priebežný spôsob zdaňovania predmetných zdaniteľných príjmov odídenca formou preddavkov na daň, pričom postupuje podľa ustanovení § 35 až § 40 zákona o dani z príjmov, a to v princípe rovnako, ako v prípade akýchkoľvek iných zamestnancov (so zohľadnením určitých špecifík).

питання № 5:

Дохід від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця-резидента - сплата авансового податку

Працюю в Словаччині у словацького роботодавця. Як мій дохід від залежної діяльності оподатковуватись у Словацькій Республіці?

Відповідь:

Роботодавець-резидент, який є платником податку, застосовує безперервний метод оподаткування оподатковуваного доходу іноземця у формі авансового податку, діючи відповідно до положень § 35 - § 40 Закону про податок на прибуток, принципово так само, як і для будь-яких інших працівників (з урахуванням певної специфіки).

 

Otázka č. 6:

Príjmy zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre rezidentného zamestnávateľa – povinnosť podať daňové priznanie na území SR

Som povinný podať daňové priznanie v SR, ak moje príjmy zo závislej činnosti slovenský zamestnávateľ zdanil preddavkovo v priebehu zdaňovacieho obdobia?

Odpoveď:

Po skončení zdaňovacieho obdobia ako odídenec (rezident Ukrajiny) vysporiadate dosiahnuté príjmy zo závislej činnosti vykonávanej v SR, z ktorých Vám zamestnávateľ zrážal mesačne preddavky na daň, za podmienok ustanovených zákonom o dani z príjmov buď prostredníctvom daňového priznania podľa § 32, alebo požiadate slovenského zamestnávateľa (platiteľa dane) o ročné zúčtovanie, ktoré vykoná slovenský zamestnávateľ podľa § 38 zákona o dani z príjmov.

 

питання № 6:

Дохід від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця-резидента - обов'язок подати податкову декларацію на території Словацької Республіки

Чи зобов’язаний я подавати податкову декларацію в Словацькій Республіці, якщо мій дохід від залежної діяльності був оподаткований авансом моїм словацьким роботодавцем протягом податкового періоду?

Відповідь:

Після закінчення податкового періоду, як іноземець (резидент України), ви сплачуєте отриманий дохід від незалежної діяльності, здійснюваної в Словацькій Республіці, з якого роботодавець щомісяця утримував податок, згідно з умовами, встановленими Податком на прибуток. Дійте або через податкову декларацію згідно з § 32, або ви вимагаєте від словацького роботодавця (платника податку) річний розрахунок, який буде здійснювати словацький роботодавець відповідно до § 38 Закону про податок на прибуток.

Otázka č. 7:

Príjmy zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre rezidentného zamestnávateľa – kedy môže zamestnávateľ vykonať ročné zúčtovanie

V roku 2022 sme zamestnávali zamestnanca so statusom „odídenec“. Môžeme tomuto zamestnancovi vykonať ročné zúčtovanie? Alebo si musí vysporiadať svoju daňovú povinnosť cez daňové priznanie?

Odpoveď:

Ak mal zamestnanec so statusom „odídenec“ v zdaňovacom období roka 2022 zdaniteľné príjmy zo zdrojov na území SR len zo závislej činnosti, potom môže požiadať zamestnávateľa o vykonanie ročného zúčtovania. Zamestnávateľ na žiadosť zamestnanca podanú do 15. februára 2023 vykoná ročné zúčtovanie preddavkov na daň najneskôr do 31. marca 2023. V termíne do 15. februára 2023 je zamestnanec povinný predložiť aj všetky doklady potrebné k výpočtu daňovej povinnosti za príslušné obdobie.

питання № 7:

Дохід від залежної діяльності, що здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця-резидента - коли роботодавець може зробити річний розрахунок

У 2022 році ми працевлаштували працівника зі статусом «пенсіонер». Чи можемо ми видати цьому працівнику річну відомість? Або він повинен погасити свої податкові зобов’язання через податкову декларацію?

Відповідь:

Якщо працівник зі статусом «пенсіонер» у податковому періоді 2022 року мав оподатковуваний дохід із джерел у Словацькій Республіці лише від залежної діяльності, то він може вимагати від роботодавця проведення річної бухгалтерії. За зверненням працівника, поданим до 15 лютого 2023 року, роботодавець здійснить річний розрахунок авансового податку не пізніше 31 березня 2023 року. Також до 15 лютого 2023 року працівник зобов’язаний надати всі документи, необхідні для розрахунку податку. зобов'язання за відповідний період.

Otázka č. 8:

Zamestnanec na dohodu o pracovnej činnosti – príjem neprevyšujúci sumu 2 289,63 eura

V máji 2022 som sa zamestnal u slovenského zamestnávateľa na dohodu. Úhrn mojich príjmov zo zamestnania je vo výške 2 200 eur. Iné zdaniteľné príjmy plynúce zo zdrojov na území SR som nemal. Zamestnávateľ mi zrážal mesačne preddavky na daň, pričom som si neuplatnil nezdaniteľnú časť základu dane na daňovníka. Som povinný podať v SR daňové priznanie?

Odpoveď:

Zamestnanec so statusom „odídenec“ si vysporiada svoju daňovú povinnosť v SR len z tých príjmov, ktoré dosiahol zo zdrojov na území SR. Ak ste v zdaňovacom období roka 2022 poberali zdaniteľné príjmy len zo závislej činnosti, môžete požiadať svojho zamestnávateľa o vykonanie ročného zúčtovania, alebo si vysporiadate daňovú povinnosť cez daňové priznanie k dani z príjmov FO typ A.

Vzhľadom k tomu, že ste nedosiahli zdaniteľné príjmy prevyšujúce 50% sumy nezdaniteľnej časti základu dane na daňovníka, t. j. Vaše celkové zdaniteľné príjmy nepresiahli sumu 2 289,63 eura, nie ste povinný podávať daňové priznanie (ani žiadať zamestnávateľa o vykonanie ročného zúčtovania). Avšak keďže ste si u zamestnávateľa mesačne neuplatňovali nezdaniteľnú časť základu dane na daňovníka, prostredníctvom ročného zúčtovania alebo daňového priznania by Vám boli zrazené preddavky vrátené (tzn. vznikol by preplatok na dani).

питання № 8:

Працівник за договором про трудову діяльність - дохід не перевищує 2289,63 євро

У травні 2022 року я влаштувалася на роботу до словацького роботодавця за домовленістю. Загальний мій дохід від роботи становить 2200 євро. У мене не було інших оподатковуваних доходів із джерел у Словацькій Республіці. Мій роботодавець щомісяця утримував авансовий податок, а я не претендував на неоподатковувану частину бази оподаткування платника податку. Чи зобов'язаний я подавати податкову декларацію в Словаччині?

Відповідь:

Працівник зі статусом «експатріант» сплачує свої податкові зобов’язання в Словацькій Республіці лише з тих доходів, які він отримав із джерел на території Словацької Республіки. Якщо в податковому періоді 2022 року ви отримували оподатковуваний дохід лише від залежної діяльності, ви можете звернутися до свого роботодавця з проханням провести річний розрахунок або погасити податкове зобов’язання через декларацію про доходи ФО типу А.

У зв’язку з недосягненням Вами оподатковуваного доходу, що перевищує 50% суми неоподатковуваної частини бази оподаткування на одного платника податку, т. j. Ваш загальний оподатковуваний дохід не перевищував суму 2289,63 євро, ви не зобов’язані подавати податкову декларацію (або просити свого роботодавця провести річну бухгалтерію). Однак, оскільки ви не застосовували неоподатковувану частину бази оподаткування платника податку до свого роботодавця щомісяця через річну розрахункову або податкову декларацію, утримані аванси вам будуть повернуті (тобто виникне переплата податку).

Otázka č. 9:

Zamestnanec, ktorý dosiahol zdaniteľný príjem prevyšujúci sumu 2 289,63 eura

Pracoval som u slovenského zamestnávateľa celý rok 2022. Dosiahol som príjem v úhrne 10 500 eur. Žiadne iné príjmy som v tomto zdaňovacom období nedosiahol. Aké povinnosti mi vyplývajú z dosiahnutia týchto príjmov?

Odpoveď:

Ak ste dosiahli zdaniteľné príjmy prevyšujúce sumu 2 289,63 eura, ste povinný vysporiadať si svoju daňovú povinnosť cez ročné zúčtovanie (podáte žiadosť o vykonanie ročného zúčtovania svojmu zamestnávateľovi) alebo podaním daňového priznania k dani z príjmov FO typ A.

питання № 9:

Працівник, який отримав оподатковуваний дохід, що перевищує суму 2289,63 євро

Я працював у словацького роботодавця цілий 2022 рік. Загальний дохід склав 10 500 євро. Інших доходів протягом цього податкового періоду я не отримував. Які зобов'язання я маю від досягнення цього доходу?

Відповідь:

Якщо ви досягли оподатковуваного доходу, що перевищує суму 2289,63 євро, ви зобов’язані погасити свої податкові зобов’язання шляхом річного розрахунку (ви подаєте запит на річний розрахунок своєму роботодавцю) або шляхом подання податкової декларації FO типу A.

 

Otázka č. 10:

Uplatnenie nezdaniteľnej časti základu dane na daňovníka u zamestnávateľa

Zamestnali sme zamestnanca so statusom „odídenec“. Môžeme mu uplatniť nezdaniteľnú časť základu dane na daňovníka na mesačnej báze?

Odpoveď:

V prípade zahraničného zamestnanca (so statusom „odídenec“) zamestnávateľ môže na základe podpísaného Vyhlásenia uplatňovať nezdaniteľnú časť základu dane na daňovníka na mesačnej báze, alebo pri vykonaní ročného zúčtovania (s výnimkou uvedenou v § 11 ods. 6 zákona o dani z príjmov – ak je daňovník poberateľom niektorého z uvedených dôchodkov k 1.1. zdaňovacieho obdobia).

питання № 10:

Застосування неоподатковуваної частини бази оподаткування платником податку у роботодавця

Ми прийняли на роботу працівника зі статусом «звільнений». Чи можна щомісяця застосовувати до нього неоподатковувану частину бази оподаткування платника податку?

Відповідь:

У випадку іноземного працівника (зі статусом «іноземець») роботодавець може на підставі підписаної декларації застосовувати до платника податку неоподатковувану частину бази оподаткування щомісяця або при виконанні річний розрахунок (за винятком, визначеним § 11 п. 6 Закону про податок на прибуток - якщо платник податку є одержувачем однієї з перерахованих пенсій станом на 1 січня податкового періоду).

 

 

 

 

Zdanenie príjmov odídenca zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre zamestnávateľa, ktorý je rezidentom Ukrajiny

Оподаткування доходу іноземця від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця – резидента України

Otázka č. 12:

Zdanenie príjmov odídenca zo závislej činnosti vykonávanej na území SR pre zamestnávateľa, ktorý je rezidentom Ukrajiny, ktorý nemá na území SR umiestnenú stálu prevádzkareň

Som občanom Ukrajiny a v mojom (dočasnom) obydlí na území SR vykonávam v období poskytnutia dočasného útočiska na území SR naďalej závislú činnosť pre môjho ukrajinského zamestnávateľa formou „práce z domu“. Závisí zdanenie mojich príjmov v SR od doby, počas ktorej túto činnosť vykonávam v SR?

Odpoveď:

Ak zamestnávateľom odídenca je osoba, ktorá nie je rezidentom SR (daňový rezident Ukrajiny), a ktorá na tomto území nemá stálu prevádzkareň, relevantnou okolnosťou pre posúdenie zdaniteľnosti príjmov tohto odídenca je nielen fyzický výkon závislej činnosti odídenca na tomto území, ale tiež posúdenie časového obdobia fyzického zdržiavania sa, či zamestnávania odídenca na území SR podľa § 5 ods. 7 písm. g) zákona o dani z príjmov a podľa článku 15 ods. 2 zmluvy .

Ak v konkrétnom prípade odídenec fyzicky vykonáva závislú činnosť na území SR a na tomto území sa zdržiava, resp. sa bude zdržiavať počas jedného obdobia alebo viacerých období, ktoré presiahnu v úhrne 183 dní v akomkoľvek dvanásťmesačnom období, predmetné príjmy odídenca sú zdaniteľné na území SR (za predpokladu, že podľa ustanovení § 3, § 5 a § 9 zákona o dani z príjmov sú predmetom tejto dane a nie sú oslobodené od tejto dane).

Ak ale celková prítomnosť odídenca na území SR nepresiahne ustanovené časové obdobie, predmetné príjmy odídenca nie sú zdaniteľné na tomto území.

питання № 12:

Оподаткування доходу іноземця від залежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки для роботодавця, який є резидентом України і не має постійного представництва на території Словацької Республіки

Я є громадянином України і під час свого (тимчасового) проживання на території Словацької Республіки я продовжую здійснювати залежну діяльність для мого українського роботодавця у формі «роботи вдома» протягом періоду тимчасового притулку на території Словацька Республіка. Чи залежить оподаткування мого доходу в Словацькій Республіці від часу, протягом якого я займаюся цією діяльністю в Словацькій Республіці?

Відповідь:

Якщо роботодавцем іноземця є особа, яка не є резидентом Словацької Республіки (податковим резидентом України) і яка не має постійного представництва на цій території, відповідною обставиною для оцінки оподатковуваності доходу цього іноземця є не лише фізичне виконання залежної діяльності емігранта на цій території, а також оцінка періоду фізичного перебування або роботи емігранта на території Словацької Республіки згідно з § 5 абз. 7 буквa g) Закону про податок на прибуток та відповідно до статті 15 абз. 2 договори.

Якщо в конкретному випадку емігрант фізично виконує залежну діяльність на території Словацької Республіки та перебуває на цій території, або залишатиметься протягом одного періоду або кількох періодів, що перевищують загалом 183 дні протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду, відповідний дохід експатріанта оподатковується на території Словацької Республіки (за умови, що згідно з положеннями § 3, § 5 і § 9 Закону про податок на прибуток, є предметом цього податку і не звільняються від цього податку).

Проте, якщо загальна присутність експатріанта на території Словацької Республіки не перевищує встановлений період часу, доходи експатріанта не підлягають оподаткуванню на цій території.

Otázka č. 13:

Akým spôsobom sa vypočítava „obdobie 183 dní“ výkonu závislej činnosti na území SR?

Odpoveď:

Pre výpočet „obdobia 183 dní“ sa používa „metóda počítania dní fyzickej prítomnosti odídenca na území SR“, pričom do predmetného obdobia sa započítava časť dňa, deň príchodu, deň odchodu a všetky ostatné dni prítomnosti odídenca na tomto území.

питання № 13:

Як розраховується «період 183 днів» здійснення залежної діяльності в Словацькій Республіці?

Відповідь:

Для розрахунку «періоду в 183 дні» використовується «метод підрахунку днів фізичної присутності іноземця на території Словацької Республіки», згідно з яким частина доби, день прибуття, день виїзд та всі інші дні перебування іноземця на цій території зараховуються до відповідного періоду.

Otázka č. 14:

Výkon závislej činnosti počas jedného obdobia alebo viacerých období, ktoré presiahnu v úhrne 183 dní v akomkoľvek dvanásťmesačnom období

Akým spôsobom sa zdaňuje môj príjem zo závislej činnosti vykonávanej na území SR, ktorý mi plynie od „ukrajinského“ zamestnávateľa, ak túto činnosť vykonávam v úhrne dlhšie ako 183 dní v akomkoľvek dvanásťmesačnom období?

Odpoveď:

Pri určení spôsobu zdaňovania predmetných zdaniteľných príjmov odídenca je potrebné vychádzať z ustanovení § 35 až § 40 zákona o dani z príjmov, a pri posúdení osoby zamestnávateľa tiež v zmysle § 48 tohto zákona.

Daň z predmetných zdaniteľných príjmov odídenca sa vyberá priebežne pri výplate týchto príjmov, t. j. v priebehu zdaňovacieho obdobia prostredníctvom zrážania, resp. platenia preddavkov na daň z týchto príjmov.

Ak nerezidentný zamestnávateľ odídenca, ktorý je zahraničnou osobou, a ktorý nemá na území SR stálu prevádzkareň, zamestnáva, resp. bude zamestnávať na tomto území zamestnancov dlhšie ako 183 dní v akomkoľvek dvanásťmesačnom období, podľa § 48 ods. 1 zákona o dani z príjmov sa nerezidentný zamestnávateľ stáva platiteľom dane a predmetné zdaniteľné príjmy (mzdu) odídenca v priebehu zdaňovacieho obdobia zdaňuje formou vyberania preddavkov na daň.

Zahraničný platiteľ dane (ukrajinský zamestnávateľ) postupuje podľa ustanovení § 35 až 40 zákona o dani z príjmov v princípe rovnako, ako v prípade akýchkoľvek iných zamestnancov (so zohľadnením špecifík).

Ak ale tento nerezidentný zamestnávateľ nie je platiteľom dane podľa § 48 ods. 1 zákona o dani z príjmov (osobou zodpovednou za daň odídenca), odídenec platí preddavky na daň z predmetných zdaniteľných príjmov osobne podľa § 35 ods. 11 tohto zákona.

Po skončení zdaňovacieho obdobia sú Vaše zdaniteľné príjmy predmetom ich konečného vysporiadania a zdanenia na území SR, a to prostredníctvom ročného zúčtovania vykonaného „ukrajinským“ zamestnávateľom, resp. daňového priznania, ktoré podľa § 32 zákona o dani z príjmov musíte podať.

Upozorňujeme, že Vaše zdaniteľné príjmy musia byť predmetom konečného vysporiadania a zdanenia na území SR aj v prípade, ak Váš „ukrajinský“ zamestnávateľ v priebehu tohto zdaňovacieho obdobia preddavky na daň z týchto príjmov na území SR (napr. z dôvodu neplnenia si daňových povinností na území SR) nevyberal.

питання № 14:

Виконання залежної діяльності протягом одного або кількох періодів, які загалом перевищують 183 дні протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду

Як оподатковується мій дохід від залежної діяльності в Словацькій Республіці, який надходить до мене від «українського» роботодавця, якщо я виконую цю діяльність довше 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду?

Відповідь:

При визначенні методу оподаткування об’єкта оподаткування доходу резидента необхідно виходити з положень § 35 - § 40 Закону про податок на прибуток, а при оцінці особи роботодавця також відповідно до § 48 цього Закону.

Податок з оподатковуваних доходів резидента справляється постійно при виплаті цих доходів, тобто, протягом податкового періоду шляхом відрахування, або сплати авансового податку з цих доходів.

Якщо роботодавець-нерезидент емігранта, який є іноземцем і не має постійного представництва на території Словацької Республіки, наймає або буде наймати працівників на цій території більше, ніж 183 дні протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду, відповідно до § 48 пар. 1 Закону про податок на прибуток роботодавець-нерезидент стає платником податку, а відповідний оподатковуваний дохід (заробітна плата) нерезидента оподатковується протягом податкового періоду у вигляді авансового податку.

Іноземний платник податків (український роботодавець) діє згідно з положеннями статей 35-40 Закону про податок на прибуток, в принципі, так само, як і щодо будь-яких інших працівників (з урахуванням специфіки).

Але якщо цей роботодавець-нерезидент не є платником податку згідно з § 48 абз. 1 Закону про податок на прибуток (особою, відповідальною за податок резидента), резидент сплачує авансовий податок на оподатковуваний дохід особисто відповідно до § 35 абз. 11 цього Закону.

Після закінчення податкового періоду ваш оподатковуваний дохід підлягає остаточному розрахунку та оподаткуванню на території Словацької Республіки через річну бухгалтерію, яку здійснює «український» роботодавець, або податкової декларації, яку ви повинні подати відповідно до § 32 Закону про податок на прибуток.

Зверніть увагу, що ваш оподатковуваний дохід має бути предметом остаточного розрахунку та оподаткування на території Словацької Республіки, навіть якщо ваш «український» роботодавець сплачує податок на цей дохід на території Словацької Республіки протягом цього податкового періоду (наприклад, через відсутність -виконання податкових зобов'язань на території Словацької Республіки) не вибирав.

Otázka č. 15:

Výkon závislej činnosti – z pracovnej zmluvy nevyplýva, že bude trvať dlhšie ako 183 dní

Ak z mojej pracovnej zmluvy nevyplýva, že budem vykonávať závislú činnosť na území SR viac ako 183 dní v akomkoľvek dvanásťmesačnom období a následne prekročím uvedenú hranicu, akým spôsobom sa bude zdaňovať môj príjem?

Odpoveď:

Ak z právnych vzťahov (napr. z pracovnej zmluvy) medzi Vami a Vaším nerezidentným zamestnávateľom (daňovým rezidentom Ukrajiny), objektívne nie je zrejmé, že sa budete zdržiavať na území SR viac ako 183 dní v akomkoľvek dvanásťmesačnom období, „ukrajinský“ zamestnávateľ, ktorý je platiteľom dane, začne vyberať (zrážať) preddavok na daň z Vašej zdaniteľnej mzdy, resp. si budete osobne platiť preddavky na daň z predmetných zdaniteľných príjmov (až) od prvého dňa kalendárneho mesiaca nasledujúceho po uplynutí 183 dní Vášho zdržiavania sa na tomto území.

Ako už bolo uvedené, po skončení zdaňovacieho obdobia sú Vaše zdaniteľné príjmy predmetom ich konečného vysporiadania a zdanenia na území SR, a to prostredníctvom ročného zúčtovania vykonaného „ukrajinským“ zamestnávateľom, resp. daňového priznania, ktoré podľa § 32 zákona o dani z príjmov musíte podať.

Upozorňujeme, že Vaše zdaniteľné príjmy musia byť predmetom konečného vysporiadania a zdanenia na území SR aj v prípade, ak Váš „ukrajinský“ zamestnávateľ v priebehu tohto zdaňovacieho obdobia preddavky na daň z týchto príjmov na území SR (napr. z dôvodu neplnenia si daňových povinností na území SR) nevyberal.

питання № 15:

Виконання залежної діяльності - в трудовому договорі не вказано, що вона триватиме довше 183 днів

Якщо з мого трудового договору не випливає, що я буду виконувати залежну діяльність на території Словацької Республіки більше 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду і згодом перевищу вказаний ліміт, як оподатковуватиметься мій дохід?

Відповідь:

Якщо з правових відносин (наприклад, з трудового договору) між вами та вашим роботодавцем-нерезидентом (податковим резидентом України) об’єктивно не очевидно, що ви перебуватимете в Словацькій Республіці більше 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду , «український» роботодавець, який є платником податку, він почне збирати (утримувати) аванс з вашої оподатковуваної зарплати, або ви будете особисто сплачувати авансовий податок на предмет оподатковуваного доходу (до) з першого числа календарного місяця, що настає після закінчення 183 днів вашого перебування на цій території.

Як уже зазначалося, після закінчення податкового періоду ваш оподатковуваний дохід є предметом його остаточного розрахунку та оподаткування на території Словацької Республіки через річну бухгалтерію, яку здійснює «український» роботодавець, або податкової декларації, яку ви повинні подати відповідно до § 32 Закону про податок на прибуток.

Зверніть увагу, що ваш оподатковуваний дохід має бути предметом остаточного розрахунку та оподаткування на території Словацької Республіки, навіть якщо ваш «український» роботодавець сплачує податок на цей дохід на території Словацької Республіки протягом цього податкового періоду (наприклад, через відсутність -виконання податкових зобов'язань на території Словацької Республіки) не вибирав.

 

Zdanenie príjmov odídenca z nezávislej činnosti vykonávanej na území SR

Оподаткування доходу нерезидента від незалежної діяльності, яка здійснюється в Словацькій Республіці

Otázka č. 16:

Zdanenie príjmov odídenca z nezávislej činnosti vykonávanej na území SR – podmienky

Som štátnym občanom Ukrajiny a na území SR mi bolo poskytnuté dočasné útočisko. Kedy sú moje príjmy z nezávislej činnosti (z podnikateľskej činnosti vykonávanej na základe ukrajinského živnostenského oprávnenia) vykonávanej na území SR zdaniteľné v SR, a čo je rozhodujúcou skutočnosťou v tomto prípade?

Odpoveď:

Vychádzajúc z predpokladu, že ste rezidentom Ukrajiny, rozhodujúcou podmienkou zdaniteľnosti Vašich príjmov z nezávislej (podnikateľskej alebo inej samostatnej zárobkovej) činnosti vykonávanej na území SR je výkon tejto činnosti prostredníctvom Vašej prevádzkarne umiestnenej na tomto území [pozri § 16 ods. 1 písm. a) zákona o dani z príjmov a článok 7 zmluvy].

Ak svoju podnikateľskú činnosť vykonávate na území SR prostredníctvom stálej prevádzkarne tu umiestnenej (v zmysle § 16 ods. 2 zákona o dani z príjmov a článku 5 zmluvy), príjmy z nej plynúce sú predmetom Vašej dane a sú zdaniteľné na území SR.

питання № 16:

Оподаткування доходів нерезидентів від незалежної діяльності, яка здійснюється в Словацькій Республіці - умови

Я громадянин України і отримав тимчасовий притулок на території Словацької Республіки. Коли мій дохід від незалежної діяльності (підприємницької діяльності, що здійснюється на підставі ліцензії на підприємницьку діяльність в Україні) на території Словацької Республіки підлягає оподаткуванню в Словацькій Республіці та що є вирішальним у цьому випадку?

Відповідь:

Виходячи з припущення, що ви є резидентом України, вирішальною умовою оподаткування вашого доходу від незалежної (підприємницької чи іншої самозайнятої) діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки, є здійснення цієї діяльності через вашу установу, розташовану на цій території [див. § 16 пар. 1 лист а) Закону про податок на прибуток та статті 7 Угоди].

Якщо ви здійснюєте свою підприємницьку діяльність на території Словацької Республіки через розташоване тут постійне представництво (відповідно до § 16, абзац 2 Закону про податок на прибуток і статті 5 договору), отриманий від неї дохід підлягає оподаткуванню та оподатковується на території Словацької Республіки.

Otázka č. 17:

Výkon nezávislej činnosti odídenca na území SR formou „práce z domu“ – možnosť vzniku stálej prevádzkarne na území

Som občanom Ukrajiny a v mojom (dočasnom) obydlí na území SR vykonávam v období poskytnutia dočasného útočiska na území SR nezávislú (podnikateľskú) činnosť formou „práce z domu“. Vzniká mi stála prevádzkareň v SR?

Odpoveď:

S ohľadom na dočasný charakter, rozsah a okolnosti Vašej prítomnosti na území SR v predmetnom období predpokladáme, že nezávislá činnosť vykonávaná prostredníctvom vášho (dočasného) obydlia na tomto území nemá dostatočný stupeň stálosti a kontinuity, nemáte oprávnenie a možnosť využívať toto obydlie na výkon svojej činnosti, a preto predpokladáme, že v súvislosti s vašou činnosťou vykonávanou v tomto (dočasnom) obydlí na území SR nedochádza k vzniku Vašej stálej prevádzkarne umiestnenej na tomto území.

Napriek uvedenému upozorňujeme, že pri posudzovaní vzniku Vašej stálej prevádzkarne na území SR je potrebné vychádzať z relevantných faktov a okolností vášho prípadu, a že vznik Vašej stálej prevádzkarne na tomto území môže byť kedykoľvek predmetom preverenia správcom dane.

питання № 17:

Здійснення незалежної діяльності експатріантом на території Словацької Республіки у формі «роботи з дому» - можливість створення постійного представництва на території

Я є громадянином України і в місці (тимчасового) проживання на території Словацької Республіки, протягом періоду тимчасового притулку на території Словацької Республіки, здійснюю незалежну (підприємницьку) діяльність у формі «роботи з додому». Чи маю я постійне представництво в Словаччині?

Відповідь:

Що стосується тимчасового характеру, обсягу та обставин Вашого перебування на території Словацької Республіки у відповідний період, ми припускаємо, що незалежна діяльність, яка здійснюється через Ваше (тимчасове) проживання на цій території, не має достатнього ступеня постійності і безперервності, ви не маєте дозволу та можливості використовувати цю резиденцію для виконання своєї діяльності, і тому ми припускаємо, що у зв’язку з вашою діяльністю, яка здійснюється в цьому (тимчасовому) місці проживання на території Словацької Республіки, вашого постійного представництва, розташованого на цій території, немає.

Незважаючи на вищезазначене, ми зазначаємо, що при оцінці відкриття вашого постійного представництва на території Словацької Республіки необхідно виходити з відповідних фактів та обставин вашої справи, а також що відкриття вашого постійного представництва на цій території може бути в будь-який момент перевірений податковим адміністратором.

Otázka č. 18:

Príjmy odídenca z nezávislej činnosti vykonávanej na území SR, ak mu na tomto území nevzniká stála prevádzkareň

Som občanom Ukrajiny so statusom „odídenca“ a dosahujem príjmy zo živnosti vykonávanej na základe ukrajinského živnostenského oprávnenia na území SR, pričom mi nevzniká stála prevádzkareň v SR. Sú moje príjmy zo živnosti zdaniteľné na území SR?

Odpoveď:

Ak v predmetnom období nevykonávate svoju nezávislú činnosť na území SR prostredníctvom stálej prevádzkarne podľa § 16 ods. 2 zákona o dani z príjmov a článku 5 zmluvy tu umiestnenej, vaše príjmy zo živnosti nie sú predmetom dane a nie sú zdaniteľné na území SR.

питання № 18:

Дохід експатріанта від незалежної діяльності, яка здійснюється на території Словацької Республіки, якщо він не створює постійного представництва на цій території

Я є громадянином України зі статусом «емігрант» і отримую дохід від торгівлі, яка здійснюється на підставі української торгової ліцензії на території Словацької Республіки, при цьому я не маю постійного представництва в Словацькій Республіці. . Чи мій дохід від торгівлі оподатковується в Словацькій Республіці?

Відповідь:

Якщо у відповідний період ви не здійснюєте свою незалежну діяльність на території Словацької Республіки через постійне представництво згідно з § 16 абз. 2 Закону про податок на прибуток і статті 5 договору, розміщеного тут, ваш дохід від бізнесу не підлягає оподаткуванню та не підлягає оподаткуванню в Словацькій Республіці.

Otázka č. 19:

Výkon nezávislej činnosti odídenca – možnosť vzniku stálej prevádzkarne v SR

Som štátnym občanom Ukrajiny a na území SR mi bolo poskytnuté dočasné útočisko. Môže nastať situácia, že budem dosahovať príjmy z nezávislej činnosti (živnosti) na území SR na základe ukrajinského živnostenského oprávnenia, v dôsledku čoho by mi mohla vzniknúť stála prevádzkareň v SR?

Odpoveď:

Ak podmienky pre vznik Vašej stálej prevádzkarne na území SR podľa § 16 ods. 2 zákona o dani z príjmov a článku 5 zmluvy sú splnené, stála prevádzkareň na tomto území Vám samozrejme vzniknúť môže.

V konkrétnych prípadoch posudzovania vzniku stálej prevádzkarne nerezidentných daňovníkov sa vychádza z relevantných faktov a okolností jednotlivých prípadov a postupuje sa individuálne („prípad od prípadu“).

Ak správca dane má pochybnosti o posúdení vzniku Vašej stálej prevádzkarne na území SR, môže byť táto skutočnosť kedykoľvek predmetom preverenia správcom dane.

питання № 19:

Здійснення незалежної діяльності іноземцем - можливість заснування постійного представництва в Словацькій Республіці

Я громадянин України і отримав тимчасовий притулок на території Словацької Республіки. Чи може виникнути ситуація, коли я буду отримувати дохід від незалежної діяльності (бізнесу) на території Словацької Республіки на підставі української ліцензії на підприємницьку діяльність, внаслідок чого я міг би мати постійне представництво в Словацькій Республіці?

Відповідь:

Якщо умови відкриття вашого постійного представництва в Словацькій Республіці відповідно до § 16 абз. 2 Закону про податок на прибуток і статтю 5 договору виконано, звичайно, ви можете відкрити постійне представництво на цій території.

У конкретних випадках оцінки створення постійного представництва платників податків-нерезидентів відповідні факти та обставини кожного випадку ґрунтуються на окремому випадку («від випадку до випадку»).

Якщо податковий адміністратор має сумніви щодо оцінки відкриття вашого постійного представництва на території Словацької Республіки, цей факт може бути предметом перевірки податковим адміністратором у будь-який час.

 

Nárok odídenca na daňový bonus

Право емігранта на податковий бонус

Otázka č. 20:

Uplatnenie daňového bonusu na vyživované dieťa v ročnom zúčtovaní

Za zdaňovacie obdobie som dosiahol príjmy len zo závislej činnosti (zo zamestnania) a budem žiadať zamestnávateľa o vykonanie ročného zúčtovania. Môžem si uplatniť daňový bonus na vyživované dieťa?

Odpoveď:

Vychádzajúc z predpokladu, že ste rezidentom Ukrajiny, nárok na daňový bonus na vyživované dieťa si môžete uplatniť u zamestnávateľa v ročnom zúčtovaní len za predpokladu splnenia podmienky, že úhrn Vašich zdaniteľných príjmov zo zdrojov na území SR (§ 16) v príslušnom zdaňovacom období tvorí najmenej 90 % zo všetkých príjmov, ktoré Vám plynú zo zdrojov na území SR a zo zdrojov v zahraničí.

питання № 20:

Застосування податкової надбавки на дитину, яка перебуває на утриманні, при річному розрахунку

Протягом податкового періоду я отримував лише дохід від залежної діяльності (від найму) і буду просити свого роботодавця провести річну бухгалтерію. Чи можу я отримати податкову надбавку за дитину, яка перебуває на утриманні?

Відповідь:

Виходячи з припущення, що ви є резидентом України, ви можете вимагати від свого роботодавця податкову надбавку на дитину, яка перебуває на утриманні, у річному розрахунку лише за умови, що загальна сума вашого оподатковуваного доходу з джерел у Словацькій Республіці (§ 16) у відповідному податковому періоді становить щонайменше 90% усіх доходів, які надходять до вас із джерел у Словацькій Республіці та з джерел за кордоном.

DOKUMENT:

1/MZ/2023/IM - Otázky a odpovede k problematike zdaňovania príjmov štátnych občanov Ukrajiny a ich rodinných príslušníkov, ktorým bolo na území Slovenskej republiky poskytnuté dočasné útočisko (odídencov)

 

 

 

Zdaňovanie príspevku za ubytovanie

Оподаткування житлової допомоги

V súvislosti s hromadným prílevom cudzincov na územie Slovenskej republiky spôsobeným ozbrojeným konfliktom na území Ukrajiny bola v zákone č. 480/2002 Z. z. [nové okno] o azyle a o zmene a doplnení niektorých zákonov v znení neskorších predpisov (ďalej len „zákon o azyle“) a v zákone č. 91/2010 Z. z. [nové okno] o podpore cestovného ruchu v znení neskorších predpisov (ďalej len „zákon o podpore cestovného ruchu“) doplnená legislatívna úprava, na základe ktorej sa poskytujú príspevky za ubytovanie.

Pri posúdení príspevku za ubytovanie z hľadiska zákona č. 595/2003 Z. z. [nové okno] o dani z príjmov v znení neskorších predpisov (ďalej len „ZDP“) je potrebné rozlišovať o aký príspevok za ubytovanie ide a komu je tento príspevok poskytnutý.

Príspevok za ubytovanie odídenca poskytnutý podľa zákona o azyle oprávnenej právnickej osobe, ktorá:

  • má príjem z prenájmu oslobodený od dane z príjmov podľa § 13 ZDP (rozpočtové organizácie, obce a VÚC) - príspevok sa nezahrnie do základu dane a výdavky (náklady), ktoré je možné priradiť k uvedenému príjmu sa v súlade s § 21 ods. 1 písm. j) rovnako nezahrnú do základu dane;
  • nemá príjem z prenájmu oslobodený od dane z príjmov podľa § 13 ZDP (všetky ostatné právnické osoby) - príspevok je zdaniteľným príjmom v zdaňovacom období, v ktorom sú splnené podmienky na účtovanie nároku na dotáciu so súčasným uplatnením výdavkov priraditeľných k uvedenému príspevku (napr. prevádzkových výdavkov na služby a energie nehnuteľnosti poskytnutej na bývanie) do daňových výdavkov.

Príspevok za ubytovanie odídenca poskytnutý podľa zákona o azyle oprávnenej fyzickej osobe, pričom príspevok:

  • nie je poskytnutý v súvislosti s výkonom činnosti, z ktorých plynú príjmy podľa § 6 ZDP - príspevok je oslobodený od dane podľa § 9 ods. 2 písm. j) ZDP;
  • je poskytnutý v súvislosti s výkonom činnosti, z ktorých plynú príjmy podľa § 6 ZDP [napr. fyzická osoba poskytuje prenájom a plynú jej príjmy podľa § 6 ods. 3 ZDP] - príspevok je zdaniteľným príjmom a oprávnená osoba si môže uplatniť k príjmu výdavky súvisiace s poskytnutím ubytovania (napr. prevádzkové výdavky na služby a energie nehnuteľnosti poskytnutej na bývanie). Oprávnená osoba zahrnie príspevok medzi zdaniteľné príjmy v závislosti od toho či účtuje v sústave jednoduchého účtovníctva, alebo v sústave podvojného účtovníctva, alebo vedie daňovú evidenciu alebo uplatňuje výdavky percentom z príjmov. Ak oprávnená osoba účtuje v sústave jednoduchého účtovníctva, alebo vedie daňovú evidenciu podľa § 6 ods. 11 ZDP alebo uplatňuje výdavky percentom z príjmov, zahrnie tieto príjmy medzi zdaniteľné príjmy v čase ich prijatia. Ak účtuje oprávnená osoba v sústave podvojného účtovníctva zahrnie príspevok do zdaniteľných príjmov v súlade s podvojným účtovníctvom rovnako ako daňovník – právnická osoba (v tom zdaňovacom období, v ktorom sú splnené podmienky na účtovanie nároku na dotáciu).

Príspevok za ubytovanie odídenca uvedený v bode 1 a 2 poskytuje oprávnenej osobe Ministerstvo vnútra Slovenskej republiky [nové okno] prostredníctvom obce, v ktorej územnom obvode sa poskytuje odídencovi ubytovanie. Oprávnená osoba poskytuje odídencovi ubytovanie bezodplatne.

Príspevok za poskytnutie ubytovania odídencovi poskytnutý podľa zákona o podpore cestovného ruchu oprávnenej právnickej osobe v súvislosti s vykonávaním podnikateľskej činnosti, je zdaniteľným príjmom v zdaňovacom období, v ktorom sú splnené podmienky na účtovanie nároku na dotáciu. Oprávnená osoba si môže výdavky (náklady) priraditeľné k uvedenému príspevku (napr. prevádzkové výdavky súvisiace s poskytnutím ubytovania v ubytovacom zariadení) uplatniť do daňových výdavkov.

Príspevok za poskytnutie ubytovania odídencovi vyplatený podľa zákona o podpore cestovného ruchu oprávnenej fyzickej osobe je vždy poskytnutý v súvislosti s výkonom činnosti, z ktorých plynú príjmy podľa § 6 ZDP a je zdaniteľným príjmom. Oprávnená osoba postupuje rovnakým spôsobom ako je uvedené v bode 2.2 tejto informácie.

Príspevok za ubytovanie uvedený v bode 3 a 4 poskytuje oprávnenej osobe Ministerstvo dopravy a výstavby Slovenskej republiky [nové okno].

У зв’язку з масовим припливом іноземців на територію Словацької Республіки, спричиненим збройним конфліктом на території України, Акт № 480/2002 зб. про надання притулку та про внесення змін до деяких законів із внесеними поправками (далі – «Закон про притулок») та в Законі № 91/2010 зб. про сприяння розвитку туризму зі змінами (далі – «Закон про сприяння розвитку туризму»), доповненим законодавством, на підставі якого надаються надбавки на проживання.

При оцінці надбавки на проживання з точки зору Закону № 595/2003 Зб. щодо податку на прибуток зі змінами (далі — ПДФО) необхідно розрізняти надбавку на проживання та кому ця надбавка надається.

Допомога на проживання іноземця надається відповідно до Закону про притулок уповноваженій юридичній особі, яка:

  • має дохід від оренди, звільнений від податку на прибуток згідно з § 13 ZDP (бюджетні організації, муніципалітети та VÚC) - внесок не включається в податкову базу, а витрати, які можуть бути віднесені до зазначеного доходу, відповідають § 21 пар. 1 лист к) не включаються до бази оподаткування;
  • не має доходу від оренди, звільненого від оподаткування податком на прибуток згідно з § 13 ZDP (всі інші юридичні особи) - внесок є оподатковуваним доходом у податковому періоді, в якому виконуються умови для обліку права на субсидію з одночасним застосуванням витрати, що відносяться до зазначеного внеску (наприклад, операційні витрати на послуги та енергію нерухомого майна, наданого для житла), до податкових витрат.

Допомога на проживання мігранта надається відповідно до Закону про притулок уповноваженій фізичній особі, а допомога:

  • не надається у зв'язку з виконанням діяльності, від якої надходить дохід згідно з § 6 ZDP - внесок звільняється від оподаткування згідно з § 9 абз. 2 літери к) ЯМА;
  • надається у зв’язку з виконанням діяльності, від якої надходить дохід відповідно до § 6 ZDP [напр. фізична особа надає орендну плату та отримує дохід згідно з § 6 абз. 3 ZDP] - допомога є оподатковуваним доходом, і особа, яка має на це право, може вимагати витрати, пов'язані з наданням житла (наприклад, експлуатаційні витрати на послуги та енергію майна, наданого для житла), як дохід. Уповноважена особа включатиме внесок до оподатковуваного доходу залежно від того, в єдиному чи подвійному обліку вона обліковується, веде податковий облік чи застосовує витрати у відсотках до доходу. Якщо уповноважена особа обліковує в простій системі бухгалтерського обліку або веде податковий облік згідно з § 6 абз. 11 ЗДП або застосовує витрати у відсотках до доходу, включатиме ці доходи до оподатковуваних доходів під час їх отримання. Якщо уповноважена особа обліковується в системі подвійного бухгалтерського обліку, вона включатиме внесок до оподатковуваного доходу за системою подвійного бухгалтерського обліку так само, як і платник податку - юридична особа (у податковому періоді, в якому діють умови для обліку). для отримання права на субсидію задовольняються).

Допомогу на проживання емігранта, зазначеного в пунктах 1 і 2, надає уповноваженій особі Міністерство внутрішніх справ Словацької Республіки через муніципалітет, у територіальному окрузі якого емігранту надається житло. Уповноважена особа надає житло емігранту безкоштовно.

Внесок за надання житла іноземцю, надане відповідно до Закону про підтримку туризму уповноваженій юридичній особі у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності, є оподатковуваним доходом податкового періоду, в якому виникають умови для обліку права на субсидію. Уповноважена особа може віднести до податкових витрат витрати, що відносяться на зазначену надбавку (наприклад, операційні витрати, пов’язані з наданням житла в засобі розміщення).

Внесок за надання житла іноземцю, сплачений відповідно до Закону про підтримку туризму уповноваженій фізичній особі, завжди надається у зв’язку з виконанням діяльності, яка приносить дохід згідно з § 6 ZDP, і є оподатковуваним доходом. Уповноважена особа діє так само, як зазначено в пункті 2.2 цієї інформації.

Допомога на проживання, зазначена в пунктах 3 і 4, надається уповноваженій особі Міністерством транспорту та будівництва Словацької Республіки.